Пожежі після російських обстрілів залишають по собі не лише зруйновані будівлі, а й небезпечне забруднення повітря, ґрунту та води. Лікарі попереджають, що тривалий вплив токсичних речовин може підвищувати ризик онкологічних і серцево-судинних захворювань, а найдрібніші частинки пилу здатні проникати безпосередньо у кров.
Після кожного масштабного обстрілу в атмосферу потрапляють продукти горіння будівель, техніки та інших матеріалів. Разом із димом поширюються токсичні гази, сажа й дрібнодисперсний пил, який може залишатися в повітрі навіть тоді, коли видиме задимлення вже зникло.
В Україні зафіксовано тисячі випадків завдання шкоди довкіллю внаслідок російської агресії. Забруднення не обмежується місцями безпосередніх влучань: вітер переносить небезпечні частинки до житлових кварталів, а речовини зі згарищ можуть потрапляти у ґрунт і воду.
Наскільки серйозною є ця загроза, показують дослідження повітря та землі, які проводять фахівці Центру контролю і профілактики хвороб.
У Києві через п’ять годин після чергового російського удару спеціалісти відібрали проби повітря поблизу дитячого майданчика в одному зі спальних районів. Саме в цьому напрямку вітер переносив чорний дим від місця влучання.
Фахівчиня Лідія Тимошенко пояснила, що спеціальне обладнання дозволяє вимірювати концентрацію формальдегіду, оксидів азоту, вуглецю та сірки. Повітря прокачують через систему фільтрів і поглиначів, які затримують пил та допомагають визначати вміст небезпечних речовин.
Окрім повітря, спеціалісти відібрали зразки ґрунту біля лавок і на ділянках, де граються діти. Землю перевірятимуть на наявність нафтопродуктів, хлоридів і важких металів, серед яких свинець, кадмій, мідь та цинк.
Під час лабораторного дослідження відібраний ґрунт просушують і просіюють, а кількість пилу визначають за його масою на спеціальних фільтрах.
У день вимірювань концентрація пилу в повітрі залишалася в межах норми. Цьому сприяли вітряна погода та велика кількість дерев поблизу місця відбору проб. Водночас фахівці виявили присутність формальдегіду.
За словами Лідії Тимошенко, раніше ця речовина могла взагалі не виявлятися в повітрі. Тривалий вплив формальдегіду становить небезпеку для дихальної системи та може спричиняти подразнення очей.
Особливу загрозу після обстрілів становлять невидимі частинки пилу, які утворюються під час руйнування бетону, покрівельних матеріалів та горіння різних конструкцій.
Керівниця Центру респіраторної медицини та алергології клінічної лікарні «Феофанія» Світлана Гук пояснила, що великі частинки сажі й пилу переважно затримуються у верхніх дихальних шляхах. Натомість мікроскопічні частинки здатні проникати значно глибше.
Вони потрапляють у найвіддаленіші ділянки бронхів, досягають альвеол і можуть проникати у кров. Тривалий вплив такого забруднення пов’язують із підвищенням ризику судинних захворювань, зокрема інфарктів та інсультів.
При цьому відсутність запаху гару або видимого диму не означає, що повітря вже стало безпечним.
Експертка Аріна Петросян зазначила, що частинки розміром менш ніж 2,5 мікрометра можуть залишатися в атмосфері протягом доби та переноситися вітром на значні відстані.
Забруднення після бойових дій становить небезпеку не лише для мешканців великих міст. На деокупованих територіях люди продовжують жити поблизу місць, де горіла військова техніка, а токсичні речовини могли потрапити в землю та джерела водопостачання.
Про наслідки російської окупації розповіла Лариса Пихно, мати якої жила в селі Велика Дорога на Чернігівщині.
За її словами, російські військові розміщували бронетехніку безпосередньо у дворах і на городах місцевих жителів, використовуючи цивільне населення як живий щит.
Під час одного з боїв у селі згоріло близько трьох десятків одиниць російської бронетехніки. Пожежі супроводжувалися масштабним задимленням житлової території.
Через кілька років після звільнення населеного пункту Лариса почала помічати смерті односельців від онкологічних захворювань, зокрема раку легень.
Вона розповіла про молодого чоловіка, який помер від раку легень і залишив малих дітей, а також про місцеву медсестру, яка померла від такого самого захворювання.
Сама Лариса втратила 63-річну матір Надію. Спочатку біль у спині жінки пов’язували з важкою фізичною працею.
Після смерті матері Лариса пройшла генетичне тестування на спадкову схильність до онкологічних захворювань. За її словами, дослідження не виявило такої схильності.
Жінка пов’язує смерті місцевих жителів із наслідками бойових дій та масштабними пожежами під час окупації. Водночас наведені випадки самі по собі не встановлюють медичного причинно-наслідкового зв’язку між забрудненням і розвитком раку в конкретних людей.
Запорізький онколог Олексій Ковальов попереджає, що наслідки тривалого впливу забруднення під час війни можуть проявлятися через роки.
Завідувач кафедри онкології та онкохірургії Запорізького державного медико-фармацевтичного університету звернув увагу на досвід країн, які пережили масштабні бойові дії.
За його словами, у В’єтнамі, Іраку, Афганістані, Сирії та на Балканах спостерігали зростання захворюваності на різні види раку, зокрема легень, печінки, підшлункової залози та меланому.
Ковальов також навів дані про збільшення захворюваності на рак шийки матки у повоєнному В’єтнамі на 360%.
Окремо лікар згадав північні райони Іраку, які зазнали інтенсивних авіаційних і ракетних ударів. За його словами, через 5–10 років після бойових дій там почалося різке зростання захворюваності на рак молочної залози.
Водночас такі історичні спостереження не дозволяють безпосередньо визначити, наскільки зросте захворюваність в Україні. Для встановлення конкретних ризиків необхідно враховувати характер забруднення, тривалість його впливу та інші чинники.
Ще одну небезпеку становлять важкі метали, які залишаються на місцях знищення військової техніки.
Бойовий медик добровольчого батальйону «Госпітальєри» Руслан Мелешко відбирав проби ґрунту на Запоріжжі після влучання керованих авіабомб, поблизу згорілого танка в Кураховому на Донеччині та на деокупованій Київщині.
За його спостереженнями, значне забруднення землі важкими металами пов’язане насамперед із місцями горіння техніки, а не лише з дією вибухових речовин.
Під час пожеж руйнуються металеві конструкції, електронні компоненти й акумулятори, що містять різні метали, зокрема свинець і цинк.
Найвищі концентрації забруднювачів спостерігаються безпосередньо під місцями горіння. Згодом небезпечні речовини можуть проникати в ґрунтові води.
У селі Велика Дорога місцеві жителі вже скаржилися на помутніння води та появу незвичного присмаку. Водночас люди продовжують вирощувати городину на землі, де під час бойових дій горіла бронетехніка.
Щоб зменшити вплив забрудненого повітря після обстрілів, фахівці рекомендують використовувати респіратори, здатні затримувати дрібні частинки пилу, та стежити за показниками якості повітря.
За високого рівня забруднення краще залишатися у приміщенні, зачиняти вікна й регулярно робити вологе прибирання. Якщо необхідно залишити будівлю поблизу місця вибуху, слід рухатися проти напрямку вітру, щоб не потрапити в хмару диму.
Лікарі також рекомендують регулярно проходити профілактичні обстеження, зокрема онкологічні скринінги відповідно до віку та індивідуальних ризиків, відмовитися від тютюну й алкоголю та формувати здорові звички в дітей.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
