Собаки, які живуть у різних частинах Чорнобильської зони, виявилися генетично відмінними між собою, хоча деякі групи розділяють лише десятки кілометрів. Дослідники також знайшли велику кількість родинних зв’язків між тваринами з різних локацій.
У 2017–2019 роках науковці зібрали зразки крові у 302 собак, що мешкали біля Чорнобильської АЕС, у місті Чорнобилі та в Славутичі. Після цього вони порівняли 129 497 генетичних маркерів, щоб оцінити спорідненість і структуру популяцій.
Аналіз показав, що собаки з цих трьох локацій не є однією генетично однорідною групою. Водночас між ними існують численні родинні зв’язки, що свідчить про переміщення тварин або їхніх предків між різними частинами регіону.
У 233 із 302 собак, тобто приблизно у 77% досліджених тварин, вдалося знайти батьків або нащадків серед інших особин. Загалом науковці визначили 15 сімейних груп, а найбільша з них об’єднувала понад 162 собак.
Генетичні відмінності можуть пояснюватися умовами життя, переміщенням тварин та історією схрещування. Наприклад, собак поблизу атомної електростанції підгодовують люди, які там працюють, тоді як в інших районах тварини частіше шукають їжу самостійно.
Попри життя на території, що зазнала радіоактивного забруднення, дослідники не стверджують, що саме радіація спричинила виявлені генетичні відмінності. Такі дані дозволяють вивчати, як формуються популяції тварин у зміненому середовищі та чому генетична структура може відрізнятися навіть на невеликих відстанях.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
