Кристали циркону віком до 3,4 мільярда років допомогли вченим виявити ознаки того, що локальні ділянки з киснем могли існувати на Землі значно раніше, ніж вважалося. Нові дані також вказують, що поверхня планети й глибокі шари мантії взаємодіяли вже в той період.
Для дослідження вчені використали циркон — мінерал, здатний зберігатися майже незмінним протягом мільярдів років.
Усередині деяких кристалів вони виявили включення апатиту, захищені від зовнішніх хімічних впливів.
Зразки порід із Шотландії, Фінляндії, Південної Африки, Бразилії та Австралії досліджували за допомогою потужного рентгенівського випромінювання на Європейському синхротроні у Греноблі.
Ключовою стала форма сірки всередині апатиту.
Її хімічний стан дозволив оцінити, скільки кисню було доступно під час формування мінералу.
Досліджені частинки були меншими за товщину людської волосини, але зберегли інформацію про процеси, які відбувалися на планеті мільярди років тому.
Тривалий час вважалося, що атмосфера та океани Землі майже не містили кисню до Великої кисневої події приблизно 2,3 мільярда років тому.
Новий аналіз показав, що локальні «кисневі оази» могли існувати вже 3–3,4 мільярда років тому.
У цей час мантія Землі, за даними дослідників, уже реагувала на кисень, що надходив із поверхні через процес субдукції.
Під час субдукції одна тектонічна плита занурюється під іншу, переносячи поверхневі породи в глибші шари планети.
Це свідчить про те, що обмін речовинами між поверхнею Землі та її надрами розпочався значно раніше, ніж припускали попередні моделі.
Дослідники вважають, що тектоніка плит відіграла важливу роль у формуванні умов, придатних для життя на Землі.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
