Важливі новини щодня — додайте «Експерт» в улюблені джерела Google
Найдавніше відоме ім’я людини, яке збереглося в письмових джерелах, належить не царю, полководцю чи жерцю. Близько 5000 років тому чоловік на ім’я Кушим рахував ячмінь для пивоварні, а звичайний господарський запис несподівано залишив його ім’я в історії.
Кушим жив приблизно 3100 року до нашої ери в стародавньому шумерському місті Урук на території сучасного Іраку.
Про нього відомо не завдяки військовим походам, багатству чи владі. Його ім’я дійшло до наших часів через буденну бухгалтерію.
На глиняній табличці з ранньою шумерською писемністю зафіксували господарську операцію, пов’язану з ячменем. У записі йдеться про 29 086 мірок ячменю протягом 37 місяців для потреб пивоварні.
У нижній частині таблички залишили два знаки, які читають як «Ку» та «Шим».
Кушим міг бути стародавнім бухгалтером
Дослідники припускають, що Кушим — особисте ім’я людини, яка відповідала за цей облік. За іншою версією, напис міг позначати посаду або установу, тому абсолютної певності щодо особи Кушима немає.
Найімовірнішим поясненням залишається те, що це був підпис людини, відповідальної за господарську операцію.
Якщо ця версія правильна, Кушим стає найдавнішою відомою нам людиною, чиє ім’я збереглося в письмовому джерелі.
Іронія полягає в тому, що пам’ять про нього пережила імена багатьох могутніх людей тієї епохи.
Писати почали не про царів
Історія Кушима також показує, навіщо людям знадобилися одні з найдавніших систем письма.
Перші записи створювали зовсім не заради поем, описів битв чи прославляння правителів. Однією з головних потреб був господарський облік.
Шумерам потрібно було рахувати зерно, сировину, податки та інші товари. Пивоваріння також потребувало точного контролю за запасами ячменю.
Саме така буденна операція й могла зберегти ім’я Кушима приблизно на п’ять тисячоліть.
Звичайний запис виявився довговічнішим за славу царів
Монархи наступних епох будували величезні споруди й залишали написи, покликані увічнити їхні імена. Кушим, наскільки відомо, нічого подібного не робив.
Він просто виконував свою роботу та залишив позначку на глиняній табличці.
У результаті господарський запис про тисячі мірок ячменю виявився одним із найдавніших документів, який дозволяє назвати конкретну людину на ім’я.
Через п’ять тисяч років невідомими залишаються імена багатьох правителів тієї доби, тоді як ім’я ймовірного бухгалтера з Урука продовжують згадувати саме завдяки обліку сировини для пива.
