Щоденний контроль діабету для багатьох людей перетворюється на постійне психологічне навантаження. На тлі хвороби частіше виникають тривога, депресивні стани та особливий вид емоційного виснаження, пов’язаний із необхідністю безперервно стежити за здоров’ям.
Людині з діабетом доводиться щодня ухвалювати безліч рішень: перевіряти рівень глюкози, приймати ліки, контролювати харчування та фізичну активність. До цього додаються побоювання через можливі ускладнення, різкі зміни рівня цукру та витрати на лікування.
Тривале напруження, безпосередньо пов’язане з керуванням хворобою, називають діабетичним дистресом. Це не те саме, що депресія, хоча обидва стани можуть виникати одночасно.
За даними американських Центрів з контролю та профілактики захворювань, у 2021 році приблизно 24% опитаних дорослих із діабетом повідомляли про помірний діабетичний дистрес. Ще 6,6% мали його важку форму.
Проблема може посилювати сама себе. Коли людина виснажується через постійний контроль хвороби, їй стає складніше дотримуватися лікування та звичного режиму. А погіршення контролю рівня глюкози здатне спричинити новий стрес.
Люди з діабетом також частіше стикаються з депресією, ніж ті, хто не має цього захворювання. Підвищеним залишається і ризик тривожних станів, тоді як тривалий стрес може позначатися на рівні цукру в крові.
Фахівці радять звертати увагу не лише на фізичні показники, а й на зміни емоційного стану. Постійна пригніченість, сильна тривога або відчуття виснаження від необхідності займатися лікуванням можуть бути приводом звернутися по професійну допомогу.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
